Гуманітарна соціоніка

Імперія Інків: "чиста" бета

Могутня імперія інків тяглася від Анд до узбережжя Тихого океану, займаючи території сучасних Перу, Колумбії, Чилі, Болівії, Еквадору та Аргентини. Її населяли багато десятків народів загальною чисельністю до 10 млн. чоловік. Повідомлення між поселеннями здійснювалося за допомогою добре збудованих доріг. Зі столиці імперії Куско виходили чотири дороги, кожна з яких вела в одну з чотирьох частин імперії.

Багато сторін життя інків і зараз залишаються таємницею. Всі відомості про них походять від іспанських завойовників - конкістадорів. Голова конкістадорів Франсіско Пісаро розгромив армію інків у 1532-му році за допомогою всього кількох сотень людей. Він просто добив її, тому що вирішального удару було завдано ще за десять років до нього, коли іспанці занесли в ці краї віспу, від епідемії якої загинуло до 90% всього населення.

Інки були чудовими фахівцями з будівництва, металургії, сільського господарства у горах. Вони влаштовували тераси та вирощували на схилах гір картоплю, томати, кукурудзу, арахіс, соняшник, ананас, авокадо, гуаву, перуанський перець, юкку та інші рослини. Причому всі рослини були підібрані до кожної конкретної висоти. У Куско та інших містах був побудований водогін, на зразок римського, але зроблений без використання отруйного свинцю.

Цікаво, що торгівлі інки не мали. Гордон Френсіс Еванс у своїй книзі «Інкі» повідомляє, що в такій розвиненій країні був відсутній клас торговців, оскільки не існувало комерції як систематичної діяльності. Як соціонік нагадаю, що у складі квадри Бета немає соціалів, які власне й орієнтовані на цей вид діяльності. Виробництво, розподіл та використання ресурсів контролювалося державою. Кожен житель імперії міг отримати все необхідне для життя зі складу: продукти харчування, знаряддя праці, сировину та одяг. За це не треба було платити. Без ринків та магазинів не було жодної потреби в грошах.

Натомість у інків існувала трудова повинність: замість того, щоб платити податки в грошах, кожен громадянин мав працювати на користь держави, а в обмін на працю вони отримували все необхідне для життя. За допомогою вузлового листа «кіпу» вівся акуратний облік за виконанням обов'язків кожним працівником. Крім того, кожен селянин входив до загонів самооборони і в будь-який момент міг бути покликаний на війну. Якщо він йшов на війну, інші обробляли його ділянку землі.

Західні вчені не можуть знайти переконливого пояснення, як суспільство інків могло розвиватися та досягати успіхів у науці, мистецтві, будівництві, металургії без невід'ємної для сучасної людини ринкової економіки. І, тим не менш, інкська імперія існувала протягом багатьох століть і впала тільки в результаті свого ослаблення через громадянську війну і іспанців, що прийшли саме в цей період.

Деякі дослідники стверджують, що імперія інків була соціалістичною державою, інші називають її просто авторитарною монархією. На жаль, Дельта-устрій нерідко плутають із Бетою, тому що не враховують таку квадральну ознаку як центральність. При Дельті немає жорсткої централізації. А інки створили звичайну централізовану Бета-імперію: еліта займалася війною та релігією, а працівники – будівництвом та землеробством. Але завдяки LS-забезпеченню всі були ситі, одягнені та забезпечені житлом. Так і має історично виглядати зріла Бета-квадра.

Коли ми говоримо «чиста Бета», який період розвитку цієї екосистеми маємо на увазі? – Саме третій, тобто період зрілості та стабільності, під час якого розкривається весь її накопичений потенціал. Ось тому можна сплутати Бету з ортогональною їй Дельтою – через консерватизму та нормованість. Але відмінність, звісно, є: у зрілій Беті відсутнє те, що зараз називають толерантністю, а імперії Бета-типу виникають у результаті силового завоювання, а не культурної інтеграції.