Консультації

Віктор Гуленко

Перелічу п'ять положень соціоніки, які з часом виявилися або хибними, або просто перебільшеннями.

По-перше, завищені очікування від дуальних відносин. Вважалося, що дуальність настільки ідеальна, що у ній немає конфліктів, що на дуала не ображаються, що дуалізація – це майже шлях до загального щастя. Це все не підтвердилося, хоча дуальність продовжує вважатися найкращим відношенням для шлюбу.

Друге, абсолютизація моделі А. Деякі школи соціоніки й досі не розуміють, що можна використати й інші моделі психіки. Результати при цьому будуть не гіршими. Наприклад, Григорій Рейнін використовує у своїй роботі модель Калінаускаса і це нічим не гірше, ніж модель А.

Третє, віра в те, що тип можна легко визначити за словами чи зовнішністю. Практика показує, що всередині типу існує велика різноманітність у зовнішності, рисах обличчя та тілесній конституції. А розмовляє людина найбільше про те, що її хвилює і чим цікавиться, а не те, що пропонує перша функція.

Четверте, зовсім не враховувалася варіативність типу, ігнорувалося існування підтипів, вплив яких на ефективність людини в роботі на тій чи іншій посаді або на сумісність у парі дуже великий.

П'яте, уявлення про те, що всі типи розподілені в соціумі рівномірно. Звідси складання списків видатних осіб, у яких всім 16-ти типам відведено приблизно однакову кількість місць. Такі списки видають бажане за дійсне: мій досвід каже, що деякі типи є дуже поширеними, інші, навпаки, зустрічаються відносно рідко.