Офіційний сайт
Де поставити плюс, а де мінус?
Комунікативні функції, як і будь-які інші процеси, здатні набувати позитивних та негативних значень. Складність розміщення символів полягає в тому, що неочевидно, яку з дихотомій при цьому вибрати як саму «знакову».
На мою думку, слід розглянути насамперед три дихотомії з п'ятнадцяти, перерахованих у списку Рейніна, а саме:
1) статика/динаміка,
2) праві/ліві,
3) позитивізм/негативізм.
Яка з них скоріше підійде для наших цілей?
1. Дихотомія статика/динамікау соціоніці.
Вона відображає протиставлення постійних та змінних типів. Постійні типи несуть стабільність, а змінні – розвиток.
1.1. Інтелектуальний рівень.
У динаміків думка рухається сама собою, через що вони не завжди встигають її відстежувати. З цієї причини їхнє мислення наповнене умовними асоціаціями, що легко утворює нові смислові зв'язки. У статиків думка добре фіксується, «тримає» структуру ситуації. Труднощі статичного мислення в тому, щоб подолати його важкість, розхитати усталені зв'язки.
1.2. Соціальний рівень.
Динаміки як типи мобільні призводять до мінливого, нестійкого соціуму, що розвивається швидко, але нерівномірно, проте мало змін. На них ґрунтується фундамент суспільства.
1.3. Психологічний рівень.
Динаміки не перебувають довго в тих самих станах, для них характерна неврівноважена психіка. Це виражається, наприклад, у частій зміні настрою. У крайніх випадках це загрожує втратою особистісної ідентифікації. Психіка статиків, навпаки, врівноважується сама собою, тому для дезорієнтації їх внутрішнього світу потрібно докласти набагато більше зусиль. Статик схильний до зміни настроїв меншою мірою.
1.4. Фізичний рівень.
Динаміки – це люди часу, їм для нормального функціонування необхідно багато фізичних переміщень. Вони більш ефективні в швидкісних видах спорту (або в швидкісних стилях в інших видах). Статики це люди простору, можуть довше перебувати на тому самому місці. Більшу ефективність вони покажуть у силових видах спорту, або таких, де площа переміщень обмежена.
Який же полюс цієї дихотомії позитивний, а який – негативний? Плюс зазвичай присвоюється стійкому, малорухливому, а мінус - мінливому, що перебуває в русі. Приклад із фізики: атомне ядро з позитивним зарядом – негативно заряджені електрони, що обертаються навколо нього. Отже, статика є позитивною, а динаміка негативною.
У роботі я розглядаю верхнє кільце моделі А, незалежно від того, про який соціотип йдеться, як статичне, а нижнє – як динамічне. Кільце стабілізації (верхнє) тому є носієм позитивного заряду, а кільце розвитку (нижнє) заряджене негативно. Кільце стабілізації можна вважати функціональним, а кільце розвитку – дисфункціональним.
2. Дихотомія праві/ліві у соціоніці.
Праві типи загалом є проактивними, тоді як ліві – реактивними (компенсаторними). Проактивність відповідає дії як прямого впливу, стимулу. Реактивність же розуміється як контрдія у відповідь, тобто реакція.
2.1. Інтелектуальний рівень.
Праві типи сприймають світ дуже деталізовано. Їхнє мислення розвивається як селекція – відбір найбільш суттєвих деталей із усього наявного розмаїття. Праве мислення, якщо скористатися термінами Дж.Гілфорда, конвергентно (досить купне, сходиться до одного рішення). Сприйняття світу лівими типами позбавлене відтінків, контури їх мислення набагато більші. Ліве мислення за своєю природою дивергентне: протікає різноспрямовано, дає розмаїття рішень.
2.2. Соціальний рівень.
Праві типи мають схильність до гуртування у великі групи. Вони за своєю природою соціальні. Вони більш лояльні до формального статусу, у малих групах, при зближенні дистанції їх можливість уживатися низька. Ліві типи, навпаки, краще ладять у малих групах, які не мають формального статусу. Їх дії природніші, схильні до частих мутацій і, відповідно, менш соціальні, менш традиційні.
2.3. Психологічний рівень.
Праві типи схильні до екстерналізму в сенсі Дж.Роттера. Тобто зазвичай звинувачують у своїх невдачах зовнішні обставини чи інших людей. У межі вони фаталісти: почуваються іграшкою в руках долі або вищих сил. Ліві ж типи скоріше інтернальні. Це означає, що у разі невдачі вони зазвичай шукають її причину у собі, власних помилках. Вони діють вільною волею, всупереч долі.
2.4. Фізичний рівень.
Праві типиможна розглядати як процесуальні, тобто їх конкретна діяльність розгортається послідовно від однієї точки до іншої, від початку до кінця. Праві не люблять переробляти роботу, їм легше одразу все зробити добре. Вони зазвичай мають багато дрібних предметів. Ліві ж набагато слабші в налагоджених процесах, вони більше орієнтуються на результат. Вони просуваються від кінця до початку. Тобто швидко дають грубий результат, а потім повертаються у вихідну точку та вдосконалюють його. Дрібним предметам ліві надають меншого значення.
Праві типи логічно розглядати як позитивні, оскільки вони підтримують основний стимул. Ліві представляють негативний полюс цієї дихотомії, тому що в рамках цілісної системи здійснюють компенсуючу реакцію. Ця дихотомія дає модус функції.
Структурна логіка (L):
проактивна = організаторська
реактивна = концептуальна.
Ділова логіка (P):
проактивна = продуктивна
реактивна = фінансова.
Етика емоцій (E):
проактивна = ігрова
реактивна = органічна.
Етика відносин (R):
проактивна = виховна
реактивна = дистанції.
Сенсорика відчуттів (S):
проактивна = насолода
реактивна = здоров'я.
Силова сенсорика (F):
проактивна = лавірування
реактивна = придушення.
Інтуїція часу (T):
проактивна = історичний час, доля
реактивна = поточний час, вибір.
Інтуїція можливостей (I):
проактивна = обставин
реактивна = здібностей.
3. Дихотомія позитивісти/негативісти у соціоніці.
Позитивісти налаштовані на максимізацію позитивного. Для негативівістів характерна мінімізація негативного. Тому їх також можна назвати спрямованими – уникаючими. До позитивістів належать: IP, EF, LS, TR, FE, PI, RT, SL. До негативістів належать: SR, LT, EI, FP, TL, RS, PF, IE.
3.1. Інтелектуальний рівень.
Позитивісти шукають подібність у порівнюваних об'єктах або явищах, а негативісти у першу чергу помічають відмінності, неузгодженості. Позитивісти сильніші в підтвердженнях, негативісти – у спростуваннях. Негативний роздум охоче користується доказом від протилежного. У граматиці союзи (союз «і», а також його синоніми) функціонально протилежні супротивним ( «але» та його синоніми).
3.2. Соціальний рівень.
Позитивісти відмінні від негативістів за своїми тенденціями в груповій поведінці. Тенденція зрівнювання членів групи за принципом «ми всі свої» (рідше «ми всі чужі») характерна для перших, а тенденція протиставлення одних учасників групи іншим за принципом свої/чужі характерна для інших. Таким чином позитивісти відносяться до негативістів , як зв’язуючі відносяться до роз’єднуючих. Позитивізм згладжує профіль соціальної стратифікації, а негативізм, навпаки, збільшує.
3.3. Психологічний рівень.
Позитивісти – це цілісні натури, а негативісти – суперечливі. Для останніх дуже характерна внутрішня роздвоєність, з якої випливає рефлексія та складний діалог із собою. Вони схильні до загострення психологічних проблем. Перші ж відрізняються внутрішньою єдністю, яка забезпечує монологічність внутрішньої мови. Вони вміють пом'якшувати психологічну напруженість. У позитивістів відбувається звернення до себе як би від першої особи (я – я), а у негативівістів від третьої (я – він). /p>
3.4. Фізичний рівень.
Між позитивістами та негативістами пролягає суттєвий кордон у матеріальному про-предметному світі. Негативісти набагато більш схильні до поділу праці, а також до функціональної зональності – здійсненню трудових процесів у відведених місцях. Позитивісти краще поєднують здавалося б різнорідні види діяльності, працю і відпочинок, напруга і розслаблення у них тісно переплетені. Позитивізм асоціюється з жіночими якостями, а негативізм – із чоловічими. Жінка є більш цільною та простою особистістю, ніж чоловік.
Порівнявши ці полюси між собою, виявляємо, що дихотомія позитивісти/негативісти, як і дихотомія праві/ліві, відмежовує типи всередині споріднених і ділових пар. У той же час межа позитивності/негативності пролягає між типами пар, а правоту/лівість розводить типи в квазітотожніх парах.
Комунікативні функції позитивістів найкраще позначити плюсом, а функції негативістів позначити мінусом. Знак функції відноситься однаково як до позицій верхнього, так і до позицій нижнього кільця моделі А.
4. Шістнадцять комунікативних функцій у соціоніці.
Крім загальних функцій існують спеціальні. Спеціальні функції – це ні що інше, як конкретизація спільних. Розбивши кожну із восьми загальних функцій навпіл, отримаємо замість звичних восьми шістнадцять каналів комунікації.
1. Раціональні функції.
Ділова логіка (P):
негативна: заощадження, економія, дбайлива експлуатація наявного, урізання витрат. Мінімізація витрат.
позитивна: витрати, вкладення, ризики, комбінації, обкатка нового. Максимізація прибутку.
Структурна логіка (L):
позитивна: імплікативна, якщо/то логіка, побудова ланцюжків причин та наслідків, лінійна, односпрямована. Зміцнює відповідності. Впевнена у своїй правоті . Логіка доказів.
негативна: диз'юнктивна, або – логіка, різноспрямована, об'ємна, голографічна. Логіка протиріч, сумнівів. Пародоксальна логіка. Логіка спростування.
Етика емоцій (E):
позитивна: гостинні емоції, простодушні, однопланові, без подвійного дна.
негативна: шокуючі емоції, трагікомізм, уїдливість, висміювання, двозначність.
Етика відносин (R):
позитивна: етика прощення, притягнення, максимізації добра;
негативна: етика засудження, дистанціювання, відштовхування, мінімізації зла.
2. Ірраціональні функції.
Силова сенсорика (F):
позитивна: підтримка балансу; прагнення сильного, шукає союзника, оборона. Максимізація сили.
негативна: протиборча сила, конфронтаційна, нападаюча, загрозлива. Мінімізація слабкості.
Сенсорика відчуттів (S):
позитивна: розслаблені, згладжені відчуття, максимізація комфорту;
негативна: гострі, підбадьорюючі, контрастні відчуття, мінімізація дискомфорту.
Інтуїція можливостей (I):
позитивна: перспективність, пошук нових шляхів, максимізація можливостей;
негативна: альтернативність, мінімізація неможливого, приховані таланти, приховані потяги.
Інтуїція часу (T):
позитивна: інтуїція новизни, надій, цікавості, прагнення у майбутнє;
негативна: інтуїція уникнення небезпеки, помилок минулого, суперечливих тенденцій.
3. Порівняння типів по родинних парах у Гуманітарній соціоніці.
1. PF– PI:
Адміністратор добре працює від негативної ділової кон'юнктури, при нестачі коштів (-P). Підприємець більш ефективний при сприятливій кон'юнктурі, наявності інвестицій (+P ).
2. LS– LT:
Інспектор веде слідство, доводить (+L). Аналітик порівнює протилежні варіанти, вказує на відмінності та проблеми (-L).
3. EI – EF:
Ентузіаст виявляє дружелюбність та емоції гостинності (+E). Наставник шокує, нагнітає, розбурхує контрастними емоціями (-E).
4. RT – RS:
Гуманіст зміцнює позитивну сторону відносин, прощає зло (+R). Охоронець засуджує негатив у відносинах, пам'ятає зло (-R). >
5. FE – FP:
Політик краще обороняється, знімає напруженість між конфліктуючими сторонами (+F). Маршал скоріше нападає, натискає на вразливі місця, усуває слабких (-F) .
6. SR – SL:
Майстер шукає спокою та розслаблення, напруженість та контрасти йому не до смаку (+S). Посереднику потрібні гострі відчуття, його тягне до поєднання протилежних смаків (-S).
7. IP– IE:
Шукач налаштований на пошуки позитивних можливостей, підхоплює все перспективне (+I). Порадник звертає увагу на приховані здібності та альтернативні можливості, дає поради, як обійти перешкоди (-I).
8. TL– TR:
Лірик оптимістичний, чекає від майбутнього хороших результатів (+T). Критик песимістичний, застерігає від помилок, звернений у минуле (-T).
4. Порівняння типів по діловим парам у Гуманітарній соціоніці.
1. TL– SL:
Майстер у діловій сфері спритний і заповзятливий, прагне отримати максимум від вкладених зусиль (+Р). Критик дуже економний, рахує кожну копійку , вміє мінімізувати витрати (-Р).
2. IP– FP:
Шукач схильний до позитивних логічних висновків, рухаючись за ланцюгом висновків, далеко йде від початкового положення (+L). Маршал мислить альтернативно (або), його логіка зіставляє протилежні рішення, відкидаючи найгірше (-L).
3. SR – TR:
Посередник досить дратівливий, прагне всіляко уникнути негативних емоцій, але вплутавшись у суперечку, бурхливо виплескує своє невдоволення (-Е). Лірик налаштований на позитивні емоції, гармонізує психологічний клімат, посміхається та піднімає настрій (+Е).
4. FE – IE:
Політик зміцнює позитивні відносини, дорожить зв'язками та знайомствами, здатний прощати та йти на примирення (+R). Порадник, порвавши відносини, не прагне відновити їх, тому дистанціюється від неприємних людей, гостро сприймає міжособистісний негатив (-R).
5. LS– RS:
Інспектор налаштований на застосування сили як засобу оборони, він визнає силові дії, спрямовані на злам опору порушника (+F). Охоронецьдемонструє натиск першим, підштовхуючи людини до тих чи інших дій (-F).
6. PF– EF:
Ентузіаст максимізує комфорт та здоров'я, багато сил вкладає у створення додаткових зручностей (+S). Адміністратор мінімізує дискомфорт, не боїться затяжних незручностей, перемагає нездоров'я (-S).
7. RT – LT:
Гуманіст щиро вірить в ідею, здібності людини, допомагає їх розкриттю (+I). Аналітик висуває альтернативи, працює над неясними проблемами, які здаються безперспективними (-I).
8. EI – PI:
Підприємець оптимістично спрямований у майбутнє, чекає позитивного розвитку подій (+Т). Для Наставника характерна ностальгія за минулим, прагнення застрахуватися від майбутніх небезпек (-Т).
Людям нелегко витримати їхній емоційний тиск. Тут вас врятує терпіння, а також відкрите обговорення теми відносин. Це функція...
При зміщенні в сусідню установку найбільше значення мають зміни в темпераменті, а не в стилі мислення чи будь-якій іншій...
Інтелектуально стан F означає сприйняття сили-слабкості. Мислення в цьому стані гранично конкретне, заземлене...
На інтелектуальному рівні аспект L означає побудову схем, структур, класифікацій. Цей вид логіки має на меті неефективність...
Соціоніка. Центральні та периферійні. У загальному сенсі ознака центральність і периферійність у соціоніці означає...