Гуманітарна соціоніка

Раціонали та ірраціонали. Дихотомія раціональність/ ірраціональність у соціоніці

У фізичному плані ознака раціональність / ірраціональність проявляється через м'язовий тонус людини, тобто розслабленість / скутість його тіла і органів. Раціональний тип завжди більше напружений в тілі, ніж ірраціональний. Постійний тонус тіла робить руху раціонала механістичними, незграбними. Досягти повної тілесної релаксації для нього чимала проблема. Деякі раціонали не можуть розслабитися навіть уві сні.

Ірраціонал розслаблений дещо більше ніж потрібно для стабільно-ритмічної діяльності. Його проблема полягає в тому, щоб довше підтримувати тонус м'язів на одному рівні. З цієї причини ірраціонали тяжіють до спонтанних, авральних дій. Їх добре стимулює екстремальна ситуація.

У психологічному відношенні раціонали відрізняються стабільним настроєм (підвищеним, зниженим, нейтральним). Зміни їх настрою відбуваються під впливом зрозумілих причин. Настрій раціонала керований: його можна штучно розвеселити або засмутити.

Ірраціонали своїм психічним станом керують погано. Їм краще не покращувати настрій, а просто перечекати до того моменту, коли почнеться новий спонтанний підйом. Однак після підйому неминуче настає фаза спаду. Невизначеність, випадковість визначає коливання настрою у ірраціоналів.

На соціальному рівні раціонали забезпечують стабільність, прихильність традиціям або ж, навпаки, стійке їх неприйняття. Це люди, які довго діють по одній і тій же системі (конструктивній або деструктивній), не змінюючи її принципово. Сила раціонала в суспільстві у регулярності дій.

Ірраціонали породжують нестабільний, мінливий соціум. Тверда дисципліна їх сковує, але і тривала свобода їм теж набридає. Це такі типи, які погано себе почувають в одному і тому ж стані, якщо він триває довго. Їм потрібні альтернативи, постійні переключення, варіабельність.

Інтелектуально раціональні типи відрізняються тим, що легко, швидко і категорично приймають рішення в звичній обстановці. Коли ж ситуація їм незвична або невизначена, вони починають сумніватися, нервувати. Їм потрібен певний час на обдумування.

Крім того раціонали добре володіють мовним і аудіальним каналом спілкування. Це вербальні (словесні) типи. Вони чітко формулюють і послідовно розгортають свої думки в мові або на папері. У внутрішньому ж розумовому процесі вони перемикаються на візуальні образи.

Ірраціонали тягнуть з остаточним рішенням в стандартній ситуації, але при різких змінах обставин вибір роблять швидко. Невизначеність, імовірнісний характер ситуації активізує їх мислення, робить їх винахідливими і кмітливими. Тому вони більш рішучі саме тоді, коли раціонали відчувають невпевненість.

Зовнішня мова - слабке місце ірраціоналів. Вона у них менш чітка і послідовна, з перескакуваннями і втратою основної лінії розповіді. У ірраціональних дітей частіше зустрічається погана дикція. Їх основний канал інформації-візуальний (зоровий). Завдяки цьому вони сприймають світ більш цілісно, синтетично. Сприйняту візуальну інформацію вони обробляють всередині себе вербальним способом.