Гуманітарна соціоніка

Комунікативний простір. Рівні комунікації, дистанції між людьми

Під комунікативним простором розуміється середовище, в якому протікає взаємодія між людьми і групами людей. Виділяють чотири рівні комунікативного простору, що відображають найбільш характерні і стійкі з цих властивостей. Рівні комунікативного простору моделюються комбінацією трьох дихотомій.

1) Далека-близька дистанція. При взаємодії на далекій дистанції люди розділені суттєвою відстанню, їх спілкування схильне до свідомого і соціального контролю. зазвичай виникає між незнайомими людьми або в групах більше восьми осіб. Близька дистанція означає, що спілкування протікає при тісному зіткненні в просторі і відрізняється спонтанністю (великим ступенем впливу несвідомого). Ця дистанція найбільш характерна для груп чисельністю до восьми осіб, особливо якщо вони добре знають один одного.

2) Глибока-поверхнева комунікація. Глибока комунікація означає щільну взаємодію, коли в спілкування залучаються практично всі наявні в розпорядженні соціотипу ресурси. Комунікативні акти зазвичай мають тривалий характер. Поверхнева комунікація відбувається за неповного залучення наявних ресурсів. Тривалість комунікативних актів не є великою.

Усього виділяютьчотири стійкі рівні комунікативного простору:

1) Фізичний рівень комунікативного простору. Характерний для взаємодії людей у процесі матеріальної діяльності, при якій відбувається безпосередній контакт з фізичними об'єктами. На цьому рівні задовольняються природні потреби людини: в їжі, житлі, продовженні роду, виробництві та споживанні матеріальних продуктів. Прикладами такої комунікації можуть бути: розподіл побутових обов'язків, навчання ремеслу чи спортивної техніки.

2) Психологічний рівень комунікативного простору. На перше місце виходить обмін потаємною, особистісною інформацією, відбувається тісне, неформальне спілкування. Довірчі відносини, як правило, протікають на психологічному рівні. На цьому рівні людина задовольняє свої інтимно-емоційні потреби mdash; в любові, дружбі, сім'ї, співпереживанні і т.п. Приклади: застілля в колі друзів, любовні стосунки.

3) Соціальний рівень комунікативного простору. На цьому рівні протікає більшість суспільних комунікацій. Він найбільш формалізований, поведінка людей на ньому регламентується безліччю суспільних норм, законів, договорів, звичаїв і традицій. Цей рівень комунікації підпорядковує інтереси індивіда інтересам соціуму. Об'єкт соціальної комунікації виступає не як унікальна особистість, а представник того чи іншого соціального шару або професійної групи. На цьому рівні людина задовольняє свої потреби в кар'єрі, професійному навчанні. Прикладом взаємодій на цьому рівні є трудові відносини (начальник-підлеглий, викладач-студент).

4) Інтелектуальний рівень комунікативного простору. В процесі інтелектуальної комунікації на перший план виходить розумова діяльність. Інтенсивно працює при цьому пам'ять і уява людини. На цьому рівні розглядається наука, світогляд, культура, духовність. На інформаційному рівні людина задовольняє свої потреби в актуалізації, розкритті своїх талантів і здібностей, у творчості, пізнанні та самовдосконаленні. Приклади комунікації: навчання (лекція, семінар), наукова дискусія, обговорення філософських та світоглядних питань.

Фізичний та інтелектуальний рівні комунікації є протилежними: чим більше людина живе фізичним життям, тим менше вона розвивається інтелектуально.

Комунікативний простір. Рівні зв'язку між людьми

Дуже важливо, що описані рівні не розтягнуті в лінію, а утворюють коло, тобто з'єднані відносинами суміжності і протилежності. Протилежними є фізичний рівень і інтелектуальний. Це означає, що вони знаходяться у відношенні зворотної пропорційності один до одного: чим більше людина живе фізичним життям, тим менше вона розвивається інтелектуально і навпаки. Так само виключають один одного соціальний та психологічний рівні. Неможливо одночасно піклуватися про окрему людину (індивідуальний підхід) і цілу групу людей (масовий підхід).

Будь-яка реальна комунікація може проходити не на одному, а на кількох (зазвичай суміжних) рівнях. Так, наприклад, захист дисертації проходить на соціально-інтелектуальному рівні. На соціальному, тому що це регламентований процес з розподіленими і закріпленими ролями. На інтелектуальному, оскільки відбувається обговорення продукту розумової діяльності, що захищається.

Крім того при незмінному складі учасників і місці комунікації її характеристики, а отже і рівень, можуть змінюватися. Так банкет після захисту дисертації вже протікає на психологічному (неформальне спілкування учасників) та фізичному рівнях (розважальна програма).

Хоча комунікативні рівні і циклічні, але зручнішим і технологічнішим є їх вертикальна ієрархія на площині. Площа комунікації зменшується від нижніх рівнів до вищих, що відображає не тільки тенденцію росту особистості, але й той факт, що відносна частка інтелектуальних форм комунікації в будь-якій спільності буде завжди менша, ніж форм соціальних, психологічних та фізичних.