Консультації

Віктор Гуленко

Різні школи соціоніки розходяться між собою щонайменше з двох причин. По-перше, вони користуються різними образами типів, і, по-друге, одні школи сприймають тип як плоску конструкцію, інші вважають її багаторівневою системою. Проблема розрізнення керуючої функції та функції, що стійко посилена у профілі конкретного носія типу, виникає тільки у тих, хто дотримується багаторівневої системи.

Провести різницю між функціями різного рівня, звичайно, не так просто. Якби сильна функція завжди збігалася з першою в моделі типу, діагностика перетворилася б на тривіальну процедуру. Але в житті бувають практично будь-які акцентуації, незалежно від типу. Для вирішення цієї проблеми діагностика ділиться на два етапи за своїми завданнями та прийомами. В результаті першого етапу ми отримуємо подвійну гіпотезу про тип. На другому етапі потрібно відокремити власне тип від посиленої функції.

Для цього потрібно: 1. Поставити уточнюючі питання на ті ознаки, які протилежні у аналізованих типів

2. Вдатися до компаративних таблиць, де вказуються основні відмінності між цими типами

Провести відеозйомку для подальшого аналізу невербальних сигналів респондента

Запропонувати респонденту виконати спеціально підібране завдання, де потрібно проявити ту якість, яка вимагає перевірки.

Якщо всі ці зусилля не внесли ясності, то рекомендується повторити інтерв'ю через кілька днів. Перше враження на той час втратить своє емоційне забарвлення, і ви побачите людину в іншій обстановці та під іншим кутом зору. Друге враження буде об'єктивнішим.

І останнє. Такі складні випадки діагностики у майбутньому вирішуватимуться не експертними методами, а нейрофізіологічними вимірами.