Гуманітарна соціоніка

Соціонічний тип «Америки» та «Японії»

Багато років точаться розмови про те, що кожна нація має свій менталітет, але звідки він береться і на якій основі порівнювати національні характери між собою, як і раніше, неясно. Численні факти етнографії та національної історії розрізнені та не систематизовані.

Соціоніка дозволяє це зробити досить переконливо. Порівняємо, наприклад, американський та японський національні характери. Що в них спільного та в чому різниця?

Поєднує обидві нації те, що вони логічні та раціональні. Їхньому менталітету чужі логічно невмотивовані події, такі, які, наприклад, часто зустрічаються в історії Росії. Згадайте влучні рядки «розумом Росію не зрозуміти, аршином загальним не виміряти». А американська, і японські нації живуть якраз розумом. Всі росіяни, які емігрують до цих країн, скаржаться на відсутність душевності, розважливість у відносинах між людьми.

Проте між американцями та японцями легко знайти й суттєві відмінності. Соціоніка відносить Америку до типово екстравертних, тобто відкритих націй. Такі нації товариські, не бояться асиміляції, легко несуть свою інформаційну культуру за межі. Для них характерна розширювальна тенденція розвитку.

Японія ж, навпаки, є закритою нацією, або інтровертного типу. Подібні нації відрізняються ізольованістю етнічного укладу, значною протидією проникненню сторонніх традицій, страхом втратити свою національно-історичну своєрідність. Для такої нації характерна протилежна тенденція розвитку, що поглиблюється, коли панує прагнення не так поширювати свої зразки життя, як удосконалювати їх.

І, нарешті, не можна залишити без уваги ще одну докорінну відмінність японського менталітету від американського. Вона виразно проявляється, якщо порівняти системи освіти обох країн. Японська освіта, як відомо, славиться своєю глибиною та практичною спрямованістю. Вона випускає "гарантованого середняка", оскільки ставка робиться на систематичне засвоєння великої кількості апробованих знань. З цієї причини Японія лідирує у початковій та середній освіті.

В Америці у навчанні склалися зовсім інші пріоритети. Американська освіта набагато демократичніша за японську в сенсі можливості вибору дисциплін і термінів навчання, але і менш систематична і сувора. Людиною засвоюються швидше не ті знання, які потрібні тут і зараз, а ті, які йому цікаві. За рахунок цього США впевнено лідирує у вищій освіті, тобто там, де потрібна не масовість, а найвищі досягнення науки. За це довелося заплатити поверховістю та неміцністю знань середнього учня.

За цими контрастами стоять непереборні відмінності двох менталітетів, — так вважає соціоніка. Стійкі, добре помітні зовні тенденції визначаються не волею окремих осіб, нехай вони навіть займають високе місце в управлінській ієрархії, а соціально-психологічними закономірностями функціонування самої комунікативної системи. В даному випадку дається взнаки приналежність до різних полюсів соціонічної шкали «сенсорність-інтуїтивність».

Японська нація завжди поводиться як сенсорна, тобто мисляча і діюча, не довіряє фантазіям і абстрактним знанням, міцно прив'язана до традицій і випробуваним практично методам роботи. Американський менталітет завжди виявлявся як «інтуїтивний», тобто абстрактно мислячий, схильний до великих інновацій, що протиставляв фіксованим традиціям сміливе експериментаторство.

Таким чином, виводяться соціонічні типи американського та японського стилів існування, перший з яких зветься логіко-інтуїтивний екстраверт («Підприємець»), а другий - логіко-сенсорний інтроверт («Інспектор»).