Гуманітарна соціоніка

Маркс - Енгельс: типи революціонерів. Позиція Гуманітарної соціоніки

Спочатку невелика довідка. Сучасний марксизм налічує понад 50 течій. З 20 найбільших мислителів сучасності за версією Гарвардського університету 12 позиціонують себе як марксисти чи неомарксисти (серед них — Слава Жижек, Жак Ранс'єр, Антоніо Негрі, Джон Грей, Альберто Тоскано, Петер Слотердайк).

Карл Маркс народився в німецькому місті Трір, закінчив там гімназію і подався вивчати право в Бонн. Вже тоді виявився його буйний темперамент. На першому курсі Боннського університету студент Маркс носить прізвисько «дикий боров», оскільки зарекомендував себе як скандаліст, п'яниця, нечупара і затятий сперечальник. Його наступне прізвисько – «Президент клубу любителів пива». Один приклад. У серпні 1836 року трирське земляцтво у Бонні мало масову бійку зі студентами аристократами з CorpsBorussia. Марксу розсікли ліву брову, і шрам залишився на все життя. Тато, коли дізнався про це, відразу перевів Карла вчитися в інший університет - Берлінський.

Марксу була властива побутова неохайність. Ось витяг з донесення таємного агента Вільгельма Штірбера, якого прусська влада найняла для стеження за Марксом у Лондоні: «У приватному житті Маркс дуже неохайний, цинічний, огидний господар. Рідко миється та змінює білизну. Багато п'є і швидко п'яніє. На столі рукописи, книги, газети, клаптики тканини від шиття його дружини, тріснуті чайні чашки, брудні ложки, ножі, виделки, свічки, чорнильниці, склянки, трубки, тютюновий попіл... Коли входиш до Марксів, дим від вугілля та тютюну їсть очі, як у печері, і нічого не бачиш». Найцікавіше, що його дружину Женні, спадкову прусську аристократку, це не бентежило.

За такого поганого характеру Марксу вдається не тільки згуртувати навколо себе всіх соціалістів, а й витіснити з керівництва організацією конкурентів, включаючи таких активних, як Бакунін. Маркс нікого не залишав байдужим: його або любили, або ненавиділи. Він мав харизму. Коли він починав говорити, його слухали із задоволенням, незважаючи на шепелявість.

Згідно з Леніном, трьома джерелами марксизму були німецька класична філософія, англійська політекономія та французький утопічний соціалізм. Це поєднання теорій схоже на такий стиль мислення, який ми називаємо діалектичний синтез.

Соционика. Квадра Бета. Типы известных людей, социотипы знаменитостей Второй квадры.

Типы известных людей. Галерея Гуманитарной соционики

Головну працю всього життя Маркса – знаменитий «Капітал» – сучасники оцінювали як сатиричну похмуру фантастику на кшталт Свіфта. Це знову ж таки характеристика негативістського діалектичного стилю мислення.

То який же це тип? Це домінантний вождистський підтип «Наставника». А побутова неохайність та звичка «ритися» у книжкових завалах говорять про Т-акцентуацію (шизоїдність).

Але, можливо, Критик? Тоді як у нього з властивою Критику ощадливістю?

Марксу постійно не вистачало на життя, а сім'я в нього постійно збільшувалася. Він був сексуально активний, у нього один за одним народжувалися, хворіли та вмирали діти. Із семи народжених дітей вижили лише троє. Своїх заробітків на утримання сім'ї було недостатньо. Тому він постійно позичав гроші. Відомий випадок, коли Карл просив у борг у свого голландського дядька Філіпа Маркса. Того було попереджено про марнотратство племінника, але він не встояв перед його чарівністю і видав сто талерів - середній річний дохід для середньої родини. Марксу вистачило цього на два місяці.

Ф. Енгельс постійно допомагав Марксу фінансово, фактично утримував його. Сам Енгельс був дуже обдарованою особистістю, є відомості, що він володів 24-ма мовами. І при цьому залишався на других ролях. Коли йому вказували на це, Енгельс тільки знизував плечима: "Я грав другу скрипку... Я радий був, що в мене така перша скрипка, як Маркс".

Можливо, його характер був нормуючим: він підкорявся волі батьків, які його примушували до бізнесу, а потім терпляче доводив до кінця всі починання Маркса. Він упорядкував і опублікував 2-й і 3-й томи «Капіталу», що залишилися в рукописах. Можливий тип Енгельса ми розглянемо іншим разом.

У день 200-річчя Маркса 5 травня 2018 року президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликав не ототожнювати Карла Маркса зі справами деяких його послідовників. У Євросоюзі випущено спеціальну ювілейну банкноту номіналом 0 євро із зображенням Карла Маркса.