Гуманітарна соціоніка

Інтелект сайентистський та соціальний

Якщо сайентистський (абстрактний, теоретичний) інтелект визначається функціями інтуїції Т та логіки L (про це свідчить мій досвід порівнянь даних ФАП та результатів шкали «В» тесту Кеттела), то чим визначається соціальний інтелект?

Напрошується висновок, що інтровертними сенсорикою S та етикою R. Лейтмотив соціальних здібностей — жити з людьми. Встановити контакт – за це відповідає функція Е – не так важливо, як утримувати його. За цей бік соціального інтелекту, тобто підтримання відносин, відповідає функція R.

Однак дуже важлива і така сторона, як чутливість, побудована на тонких відчуттях, особливо зоровому розрізненні нюансів настрою людини. Не зможеш вловити емоційний стан людини - не вдасться дати зворотний зв'язок з етики.

Тут я торкнувся найважливішої для нинішньої соціоніки теми об'єктивного (тобто незалежного від людини) виміру функцій. Розпізнавання градацій настрою людини за мімікою обличчя – одна з можливостей кількісно (у балах чи інших умовних одиницях) оцінити соціальний інтелект людини. Саме його сенсорний бік. Набагато важче впоратися з другою частиною соціальності — знайти кількісний міру відносин. Щось на кшталт соціометрії навряд чи підійде, тому що в цій методиці, як мені здається, все ж таки оцінюється швидше вибір бажано емоційний, ніж суворо відносний.

І ще одне зауваження. Якщо у респондента за результатами подібних тестів виявиться сильною та чи інша функція, це не означатиме, що вона займає сильну позицію (наприклад, першу чи другу) у моделі його соціотипу. Я думаю, що таким шляхом ми навряд знайдемо жорстку прив'язку до соціомоделі. Швидше виміряємо поточний функціональний профіль.

Але для вирішення короткострокових завдань при доборі чи налагодженні команд саме це потрібно!