Гуманітарна соціоніка

Типологія 64 у Гуманітарній соціоніці. Огляд 16 підтипів квадри Бета

Історія суспільного прогресу свідчить, що наука та техніка розвиваються у бік мініатюризації – зменшення розмірів та маси одиничного елемента досліджуваної системи. Наприклад, дослідницький шлях фізики пролягає від макротіл до елементарних часток.

Люди мого покоління з 80-х років минулого століття спостерігають за мініатюризацією процесорів, яка призвела спочатку до появи персональних комп'ютерів, потім смартфонів, а незабаром призведе до таких мініатюрних розмірів, що чіпи можна буде вживити в живу тканину.

Ця тенденція підвищення рівня деталізації неминуче супроводжується удосконаленням дослідницьких інструментів. Засоби відображення даних також ускладнюються і стають здатними відображати дедалі дрібніші об'єкти. Як зараз прийнято говорити, підвищується їх роздільна здатність.

Аналогічні процеси, хоч і значно меншою мірою, присутні і в соціоніці. Так, підвищення роздільної здатності типології вчетверо - з 16 до 64 одиниць - дозволяє розглянути динаміку всередині квадри набагато докладніше. Але робити це треба у зв'язку з динамікою соціону загалом. Також треба врахувати, що тести, що заміряють ці подробиці, повинні мати додаткові шкали, завдяки яким ми й уловлюємо у декілька разів більшу кількість елементів у системі.

Питання щодо внутрішньотипних відмінностей. Типологія 64 - підтипи у соціоніці. Огляд 16 типів особистості

Коли постало питання про внутрішньотипні відмінності? - Відразу, як тільки накопичився перший досвід практичної діагностики. Виявилося, що реальні люди-носії одного й того самого типу дуже відрізняються між собою. Я маю на увазі не вік, стать, статуру чи зовнішність. Я маю на увазі характерологічну різницю, яка дуже позначається на поведінці.

У самому понятті «типності» або «типового» міститься ключова ідея повторюваності та розпізнання. Так, говоримо: типовий француз, типовий ботанік, типовий бюрократ, типовий вчитель. Все це повторювані персонажі, які легко розпізнати, хоч і гранично узагальнені.

Якби була виявлена реальна психологічна повторюваність, то вона дозволила б, не прикладаючи особливих зусиль, розрізняти 16 типів людей після нетривалого знайомства з ними. Однак, цього не відбувається. Соціоніки вже не перший рік говорять про кризу діагностики. Чому це так? - Тут можуть бути дві причини: або образи типів у різних шкіл не узгоджені, або реальних варіантів особистості набагато більше.

Школа Гуманітарної соціоніки має досвід узгодження назв типів із Ризькою школою соціоніки. Цей спільний проект ми виконали з жовтня 2012 року по лютий 2013 року в режимі скайп-конференцій. Про його результати я робив доповідь 11 лютого 2013 року на засіданні Київського семінару. Важливо тут те, що спочатку зіставлялися образи типів за ключовими словами, а потім уже пропонувалися та узгоджувалися варіанти назв. Дуже швидко виявилося, що лише одним словом передати суть типу неможливо. Тому ми вирішили використати подвійні назви. Наприклад, «Шукач – Осмислювач» або «Мобілізатор – Розпорядник».

І тут стало очевидним, що конкретний тип звернений до вас переважно лише однією зі своїх можливих сторін. Таким чином, дві незалежні школи прийшли природним шляхом до ідеї 32 соціонічних варіантів психіки. До такого ж рівня деталізації наблизилася і емпірична психологія особистості. Зокрема, широко відома на Заході методика Big Five (Велика п'ятірка) описує, якщо застосувати до неї дихотомічний підхід, ті ж 32 варіанти особистості.

Перші чотири шкали з Великої п'ятірки явно відповідають соціонічним дихотоміям (з урахуванням вертності). А ось 5-а шкала у звичайній соціоніці відсутня. Натомість вона є у соціоніці підтипів. Неважко помітити, що шкала нейротизму (емоційної чутливості у стресі) аналогічна давно відкритої мною дихотомії «ініціальність – термінальність». Ініціальні типи менш стійкі у стресі, ніж термінальні.

Цей рівень деталізації соціону я описав ще 1998 року у своїй книзі «Менеджмент злагодженої команди». Проте дослідження не стоять на місці. Нинішній масштаб деталізації, з яким я працюю, – це вже 64 варіанти психіки. І в рамках цієї доповіді я хочу вас познайомити з назвами чотирьох підтипів і надати їх короткі описи. І зроблю це на прикладі квадри Бета.

Підтипи квадри Бета. Типологія 64 - підтипи у соціоніці. Огляд 16 типів особистості

Чому квадра Бета? Мені неодноразово ставили питання, чому я Бету розглядаю частіше за інші квадри. Дехто думає, що я відчуваю до неї особливі симпатії.

- Ні звичайно. На засіданнях клубу Гуманітарної соціоніки ми однаково займаємось усіма квадрами. Але на конференціях я торкаюся теми Бети дійсно частіше, оскільки активно залучаю її як приклад. Вся справа в тому, що, на мою думку, вона значніше впливає на життя суспільства в порівнянні з іншими квадрами.

Згадаймо відомі експерименти, які поставили соціальні психологи. Наприклад, Філіп Зімбардо (Philip Zimbardo) помістив звичайних людей у тюремні умови і вони раптом почали пригнічувати один одного і принижувати тільки тому, що їм це дозволили правила гри. Або Стенлі Мілгрем (Stenley Milgram), в експерименті якого випробуваного просили бити струмом іншу людину — нібито для стимуляції навчання — і він був готовий завдати навіть травмуючого удару, якщо авторитетна людина в білому халаті йому накаже. Та й нинішні події в нашій країні свідчать про те, що стан силової сенсорики та ідеологічні емоції можуть легко охоплювати тисячі людей.

Ці цілком доказові експерименти викликали свого часу фурор, оскільки викрили приховану схильність людей до авторитаризму і підпорядкування навіть за умов цілком демократичних США. Тобто наука переконливо показує, хоча це й неприємно чути, що природа людини багато в чому ґрунтується на авторитарно-силових цінностях Бети. Тому цю квадру треба вивчати докладніше для того, щоб знаходити важелі протидії руйнівним силам, що кореняться в нашому несвідомому.

Детальний огляд підтипів квадри Бета:

Підтипи ЕІЕ, Підтипи ЛСІ, Підтипи СЛЕ, Підтипи ІЕІ.

У зазначених публікаціях – продовження статті Віктора Гуленка "Огляд підтипів квадри Бета. Типологія 64"

Природні межі типового. Типологія 64 - підтипи у соціоніці. Огляд 16 типів особистості

Завершуючи доповідь, я хотів би повернутися до питання про типовий тип. До якого числа нам варто подрібнювати психіку на різновиді? - Теоретично, звісно, меж цього процесу немає. Але якщо слідувати практичній потребі, то таке граничне число існує, причому воно відкрито емпірично.

У 1990-х роках англійський еволюційний психолог Робін Данбар (Robin Dunbar) експериментально встановив кількість постійних соціальних зв'язків у окремої людини. Це число лежить у межах від 100 до 230 контактів, у середньому – це 150 контактів. Данбар знайшов підтвердження цього числа у різних історичних епохах та різних спільнотах людей. Наприклад, населення неолітичних поселень ніколи не перевищувало 200 осіб.

Число Данбара пояснює неминучий розпад племен на частини, одна з яких залишалася в обжитих місцях, а інша вирушала освоювати нові простори. А також відкриту антропологами дуальну структуру первісних угруповань. Данбар довів, що ця закономірність зумовлена природою мозку.

Проводячи дослідження кількох видів птахів, він виявив точний зв'язок між розміром мозку та типом відносин між ними. Птахи, які спаровуються на все життя, мають набагато більший обсяг мозку по відношенню до розмірів тіла, тоді як птахи, які живуть у безладній зграї – навпаки.

Данбар вважає, що птахи з меншим обсягом мозку мають багато короткоживучих партнерів, тому що їм не вистачає вміння формувати та підтримувати складніші комунікативні зв'язки постійного характеру.

Підтримка осмислених соціальних зв'язків, за Данбаром, передбачає не просто періодичні зустрічі з людьми, а й знання їх відмінних рис (зовнішність, звички, риси характеру), а також їхнього соціального статусу, що саме по собі вже потребує значних інтелектуальних здібностей.

У середньому людина має п'ять-шість дуже близьких їй людей, з якими вона тісно спілкується хоча б раз на тиждень. Ще 12-15 чоловік – це люди, яких вона може називати своїми друзями і якщо вони помруть – людина переживатиме. Близько 50 своїх знайомих людей вважає друзями. І десь до 150 – вона може підтримувати постійні соціальні зв'язки. Але це просто знайомі.

Що означає число Данбара для соціоніки? Напрошується такий висновок. Кількість варіантів індивідуальної психіки в рамках практично затребуваної дихотомічної типології, щоб потрапити до діапазону Данбара, має досягати не менше 128 одиниць. Іншими словами, підтипів має бути більше чотирьох. А саме вісім.

Якщо це виявиться правдою, то за такої деталізації типології сама собою відпаде проблема діагностики. Носії одного типу та одного підтипу за такої диференціації будуть дуже схожі. Я маю на увазі не зовнішню подібність, а явну аналогічність завдання, що виконується в організованому співтоваристві, що проявиться в подібних реакціях і мотивах вчинків у типових життєвих ситуаціях.

Можливо, значна схожість буде помітна, починаючи від характерних особливостей спілкування людей з однаковим типом та підтипом і аж до їх життєвих сценаріїв (основних віх біографії).

Початок статті Віктора Гуленка "Огляд підтипів квадри Бета. Типологія 64",

з доповіді на 30-й конференції МІС, 20 вересня 2014 року