Офіційний сайт

Гуманітарна соціоніка

♦

12222

Який рівень особи вимірюють тести? Гуманітарна соціоніка

Почну з ідеї вкладеності, фактичності психіки. Приблизне розбиття за логічними рівнями:

1) тип -> 2) підтип -> 3) образ Я -> 4) ситуативна поведінка.

Ці структури ніби вкладені одна в одну, на найглибшому рівні розташований тип, на поверхні — ситуативна поведінка. Тому найпростіше спостерігати та інтерпретувати саме ситуативну поведінку, найскладніше — тип.

Ступінь жорсткості (складності зміни) 1>2>3>4: тип протягом життя не змінюється; підтип може змінюватися раз-два за життя (порядок десятків років). Образ «я» може змінюватися кілька десятків разів (роки). Ситуативна поведінка може змінюватися багато разів за життя (місяці).

З усіх проявів нам найдоступніша для прямого спостереження лише ситуативна поведінка, проте загалом на поведінку впливають всі ці структури. Тому наше завдання - виділити з усіх проявів психіки, прояви саме типу (підтипу, якщо треба).

Найбільш типові ситуації:

а) тест: на запитання про себе респондент видає вже «готову» до вживання інформацію з рівня «Образ Я».

б) спостереження за поведінкою: найбільш яскраво проявляється ситуативна поведінка.

в) інтерв'ю. Є «а»+«б», залежно від методики проведення, може бути з перекосом у будь-який бік (крайності: тест, або постановка задачі з наступним прямим спостереженням без подальших запитань).

Звичайно, можливе створення тесту, питання якого звучатимуть приблизно так: «як ви поводилися в такій звичайній ситуації» або спостереження за поведінкою, при якому враховуються лише висловлювання людини про себе, при цьому аналіз таких результатів зводиться до відповідних пунктів (тобто у разі такого тесту до «б», у разі такого спостереження до «а»).

У будь-якому випадку інформацію про тип/підтип необхідно «розкопувати» з «шарів», які високо розміщені. Однак якщо у разі «б» ситуативна поведінка може бути відсічена шляхом багаторазових спостережень та виділенням загального у поведінці. У разі «а», як правило, є лише один зріз — відсіяти зміну неможливо. У результаті отримуємо виявлений поточний образ Я. На рівні «в» можна спостерігати рівень 3 і 4 одночасно, тому з протиріч між ними легше відокремити цей «образ Я».