Відносини
Дзеркальні відносини - інтертипні відносини у Гуманітарній соціоніці
Соціоніка. Дзеркальні відносини. Інтертипні відносини у Гуманітарній соціоніці. Дзеркальні відносини отримали свою назву через...
Ревнощі і зради притаманні всім типам, оскільки природа людини як біологічного виду загалом прагне присвоювати. Але в центральних квадратах (другий і третій) ці якості виражені сильніше. Справа в тому, що у них цінністю є силова сенсорика, яка відповідає за володіння чимось чи кимось. Якщо ж брати акцентуйовані функції, то подібна поведінка залежить від вираженості Е - функції емоцій, завдання якої в тому і полягає, щоб привернути до себе увагу якомога більшу кількість осіб протилежної статі. Що стосується вірності, то найсильніше позначається соціальна форма адаптації типу – підтип. Найбільш вірні та налаштовані на стабільну сім'ю особистості – це норміки. Саме серед них найсильніше діють моральні обмежувачі, а також зустрічаються особи, яких називають однолюби. Протилежний бік є креативні особистості: їм немає нічого гіршого, ніж одноманітність, нудьга, зокрема у відносинах із протилежною статтю. Домінантні стоять після креативних за критерієм вірності. Але в них інша мотивація: велика кількість перемог піднімає їхній соціальний статус. Гармонізатори ближчі до нормуючих: якщо вони знайшли відповідного партнера, то ризикувати заради сумнівних пригод не будуть.
Соціоніка. Дзеркальні відносини. Інтертипні відносини у Гуманітарній соціоніці. Дзеркальні відносини отримали свою назву через...
Соціоніка. Конфліктні відносини. Інтертипні відносини у Гуманітарній соціоніці. Конфліктні - це відносини підспудно...
Соціоніка. Друга квадра (Бета) - типи, цінності квадри Бета, місія Другої квадри. Гуманітарна соціоніка
DCNH, варіанти типу у Гуманітарній соціоніці. Гармонізуючий підтип. Гармонізуючий варіант типу (Н-підтип) утворюється в результаті...
Соціоніка. Третя квадра (Гамма) - типи, цінності квадри Гамма, місія Третьої квадри. Гуманітарна соціоніка
Соціоніка. Центральні та периферійні. У загальному сенсі ознака центральність і периферійність у соціоніці означає...