Консультації

Віктор Гуленко

Термін "соціальне замовлення" зазвичай пов'язують із роботами соціолога Питирима Сорокіна. П. Сорокін представив концепцію соціального замовлення у своїй книзі "Соціальна та культурна мобільність" (Social and Cultural Mobility), опублікованій ще 1927 року.

Сорокін використовував термін "соціальне замовлення" для опису суспільних очікувань, які ініціюють відповідні дії конкретних людей з метою задоволення цих очікувань. Хто першим це зробить, той і отримає громадське визнання та інші супутні нагороди.

Соціальний контроль – це не що інше як громадські механізми, які тримають людину в прийнятних для суспільства рамках, починаючи громадською думкою та закінчуючи державною владою.

Таким чином, замовлення – це те, що рухає суспільство вперед, а ревізія – те, що робить його стабільним. Іншими словами, замовлення виводить соціум із рівноважного стану, а ревізія повертає втрачену рівновагу. Внесок Аушри в тому, що вона додала до них дуальність – стан динамічної рівноваги, у якому протиріччя замовлення та ревізії знімаються. Завдяки цьому індивід та суспільство опиняються у гармонійних відносинах.

Не треба забувати, що соціоніка займається не просто психікою, а впливом психіки на соціальне життя і навпаки. Таким чином у центрі соціоніки виявляється взаємодія індивідуальної та колективної психіки, між якими відбувається функціональний обмін.