Консультації

Віктор Гуленко

Дискретність – це чітке розмежування між поняттями чи об'єктами. Протилежність дискретності – безперервність, розмиті межі, коли один об'єкт плавно перетікає в інший так, що їх не можна чітко відокремити.

Багато хто вважає, що дискретність – це характеристика раціональних типів. Така думка переважає і в MBTI. Моя думка інша: я співвідношу дискретність із соціонічною ознакою «статика».  Тому що навіть ірраціональні статичні типи непогано працюють із дискретною інформацією та дискретними об'єктами. Наприклад, ірраціонал Шукач, розкидаючи речі на своїй території, завжди знайде те, що йому потрібно, бо знає їх місця перебування окремо, хай навіть приблизно. У пропонованих ним конструкціях не відбувається повне злиття або взаємопроникнення частин, як це буває у динамічному синтезі.

Хоча психологи використовують раціональні моделі та шкали для вимірювання різних психологічних явищ, таких як інтелект чи емоції, самі ці явища часто безперервні та перетікають одне в інше. Тому вимірювання психічних параметрів зазвичай представляють безперервний спектр, а не дискретні категорії. Тож раціональність може бути безперервною. Це незалежні ознаки.

А ось соціоніка як статична теорія набагато дискретніша, ніж звичайна психологія. Дискретне подання континуальної інформації зараз називають оцифруванням. У цьому сенсі ми будемо недалеко від істини, якщо скажемо, що соціоніка – це спроба оцифрувати психіку і відносини. Завдяки оцифровці ми набуваємо статичної чіткості, але втрачаємо динаміку. Точніше, динамічні процеси доводиться передавати як зміну статичних відрізків, наприклад, змінюваність квадр.