Консультації

Віктор Гуленко

Критик відноситься до типів, що мають природну схильність до інтелектуальної діяльності. Але реалізовуватися вона може по-різному.

Справді, багато хто не розуміє хід його думок, і не тому, що дурні, а тому, що Критик їх часто подає в ускладненій формі.

Уся справа в тому, що його логіка внутрішня: його міркування та розрахунки бездоганні, але вони виробляються у нього «в голові». Коли Критик виводить їх назовні, то вдягає все в ірраціонально-інтуїтивну форму. А інтуїція «Т» - це найскладніша функція з усіх: її образи для сприйняття вимагають гарної уяви, її приховані плани та напластування не так легко розшифрувати.

До таких творів ще пишуться уточнюючі коментарі, що абсолютно відбиває у читача полювання заглиблюватись у такі нетрі (крім вузьких фахівців). Адже сучасне покоління має швидке кліпове мислення, яке досить поверхове і схоплює лише найпомітніше.

Але не все так сумно. Критик може писати хороші тексти, але йому треба працювати над стилем – додавати наочні порівняння, уникати надмірної деталізації, включати свою природну іронію та бачення контрастів, що надасть сухому та перевантаженому інформацією тексту живих рис.