Гуманітарна соціоніка

Функціональний профіль типу та акцентуація. Гуманітарна соціоніка

Психіка розглядається в ШГС як багаторівневе утворення, що складається з жорсткого ядра та мінливої оболонки. Але й сама оболонка також не є однорідною. Найбільш рухлива її частина служить адаптації носія типу до поточного комунікативного середовища. Внаслідок такої адаптації виникає функціональний профіль — малюнок посилених та ослаблених (стосовно «чистого» типу) функцій.

Функціональний профіль існує так довго, як і перебування людини в тому середовищі, до якого вона адаптувалася. При зміні середовища перебування на інше, з іншими вимогами до норм поведінки неминуче відбувається і перебудова функціонального профілю.

Корисною для практики є класифікація функціональних профілів. Існують яскраві та тьмяні, з одного боку, а також чіткі та розмиті (дифузні), з іншого боку, профілі.

Яскравий та чіткий профіль свідчить про адекватну самооцінку та готовність людини до виконання певної ролі у групі. Людей із таким профілем потрібно відбирати для командної роботи насамперед.

Яскравий, але розмитий профіль свідчить про прагнення людини реалізуватися різноманітно у різних середовищах. Як правило, це супроводжується труднощами самоідентифікації, тривалими пошуками своєї ролі групи. Про таких говорять «бажає сидіти одразу на кількох стільцях». Така людина швидше вільний гравець, ніж інтегрований член команди.

Тьмяний, але чіткий профіль характерний для людей, які мають хороший потенціал для продуктивної командної роботи, але недореалізованих, з низькою самооцінкою. Також може бути показником обережності, небажання давати достовірну інформацію про свої особисті якості.

Тьмяний і розмитий профіль - найневдаліший варіант для соціоніка, що займається побудовою команд. Людина з таким профілем або невдаха з дуже низькою самооцінкою, або показник повного небажання респондента брати участь у дослідженні. У такому разі допомогти може спостереження за його поведінкою чи залучення тестів досягнень.

Акцентуйована функція — це загострено виявлена, але енергетично незбалансована функція, яка не формує сталої ролі в групі. Вона різко і раптово проявляється у поведінці. Те, на що мимоволі звертаєш увагу, коли знайомишся з людиною. Формальним показником можливої акцентуації вважається пік на графіку функціонального профілю при низькій виразності інших функцій тієї ж вертності.

Деякі акцентуації призводять до особистісних проблем. Типовий проблемний випадок - акцентуація на 8-й позиції. Такий стан психіки – внутрішньопсихічне погашення – вимагає від людини підвищених енерговитрат на підтримку приблизно рівного рівня виразності пари функцій однієї установки, але протилежної вертності (P – L, E – R, F – S, I – T). У розмові з такою людиною нерідко чуєш, що її неправильно розуміють, що вона насправді інша. Це або екстраверт, схильний до самокопань, або, навпаки, інтроверт, що прагне зовнішніх ефектів.

У ШГС розглядаються вісім функціональних акцентуацій, а саме:

1. L - педантичність (особлива передбачливість, суворе дотримання правил навіть у дрібницях)

2. P - застрягання (наполегливе аж до фанатизму доведення розпочатої справи до кінця всупереч обставинам та опору оточуючих)

3. Е - демонстративність (привернення до себе уваги перевтіленнями, екстравагантними витівками та іншими артистичними прийомами)

4. R - сензитивність (совісність, тривожність, полохливість, переживання навіть через дрібниці,)

5. F - збудливість (наростання агресії аж до грубого насильства за короткий момент)

6. S - астено-невротична поведінка (дратівливість при вимушеній зміні звичних комфортних умов)

7. I - лабільність (перепади мотивації з великою амплітудою - від бажання діяти негайно до повної байдужості до того, що відбувається)

8. T - аутичність (відгородженість від зовнішнього світу, глибокий відхід у штучний світ своєї уяви).

Акцентуації часто поєднуються попарно. Наприклад, персонаж, зіграний Дастіном Хоффманом у фільмі «Людина дощу» (Rain Man), поєднує в собі аутичну та педантичну акцентуації.