Консультації

Віктор Гуленко

У рамках теорії підтипів DCNH найбільш схильні до вегето-судинної дистонії (ВСД), нейроциркуляторної дистонії (НЦД), генералізованого тривожного розладу (ГТР) та інших психосоматичних розладів насамперед дистантні підтипи — нормуючий та гармонізуючий. 

Нормуючий підтип, у якого надмірно посилена функція відносин (R), перетворюється на хронічного «сканера» психологічного стану та очікувань оточення: будь-який дискомфорт сприймається як загроза життю. 

Гармонізуючий підтип із посиленою сенсорикою відчуттів та інтуїцією часу, схильний до астено-невротичного синдрому — Найменші сигнали тіла сприймаються як початок катастрофи, що підтримує постійний страх та посилює тілесні симптоми. Так запускається цикл тривоги та її соматизації без органічних причин.

Контактні підтипи (домінантний та креативний) значно стійкіші до такого застрягання: домінантний швидко переводить страх в активну дію та мобілізацію, а креативний — у нестандартне переосмислення чи маневр, не даючи тривозі закріпитися в тілі. 

При цьому важливо пам'ятати: підтип лише вказує на вектор вразливості, а не вирок. Навіть у нормуючого та гармонізуючого тривожні розлади виникають переважно при тривалому стресі та відсутності навичок саморегуляції.